Історія про одну вчительку

"У класі, де світить сонце"

Історія про одну вчительку

Щоранку вона приходила першою.

Розкладала олівці, ніби залишала промінчики мрій на партах.

Її зошити несли не оцінки, а підтримку, віру, ніжне "ти зможеш".

Вона створювала дива без чарівної палички:

з коробки — лабораторію,

з крейди — веселку,

з тиші — мелодію дитячої довіри.

Її слова були прості, але у них завжди жило світло.

Бо вона бачила не оцінки — а серця.

Не класи — а Всесвіт, який щодня розквітав.

Коли її спитали:

— Звідки ви берете сили?

Вона усміхнулась і відповіла:

— Я просто наповнена:

Любов’ю до дітей.

Довірою, добром...

️Вірою в краще та щасливе майбутнє наших дітей....

І сонцем кожного нового ранку.....

Ця історія — про кожну вчительку, (вчителя) , яка не просто навчає, а дарує дітям крила.

Про ту, що засвічує сонце у класі, навіть у похмурий день.

Дякуємо, що ви є. Ви — світло, яке ніколи не згасає. Бажаю всім мирного неба та сонечка в душі!